ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЙ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКОВОМУ ТА РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/8Ключові слова:
копінг-стратегії, сімейна взаємодія, сім'я, стосунки з батьками, харчова поведінка підлітківАнотація
Вступ. Поширеність розладів харчової поведінки (ХП) серед підлітків в Україні та в усьому світі спонукає до проведення досліджень з виявлення її психологічних чинників. Вироблення стратегій здорової харчової поведінки та вивчення впливу сімейних стосунків й індивідуальних особливостей підлітків на її формування обговорюється фахівцями в міжнародних дослідженнях і залишається актуальною темою для психологів в Україні. Метою пропонованої статті є дослідження зв'язку між стратегіями ХП в підлітковому й ранньому юнацькому віці та копінг-поведінкою в системі сімейної взаємодії.
Методи. У публікації використано анкетування, що передбачало збір даних про соціально-демографічні характеристики учасників, голландський опитувальник харчової поведінки, шкалу сімейної адаптації та згуртованості FACES-3, чекліст копінг-стратегій для дітей і підлітків (Children's Coping Strategies Checklist) та шкалу оцінки стосунків між батьками та дітьми.
Результати. Описано вияв стратегій ХП у підлітків, визначено значущі відмінності у вираженості емоційної й обмежувальної харчової поведінки між хлопцями та дівчатками. Встановлено, що характеристики функціонування сімейної системи, такі як згуртованість і здатність до адаптації, не пов'язані зі стратегіями харчової поведінки. Значущі предиктори стратегій ХП підлітків охоплювали параметри їхньої взаємодії з батьками в поєднанні зі стратегіями подолання, зокрема уникаючою стратегією фантазійного мислення.
Висновки. Фантазійне мислення як уникаюча копінг-стратегія сприяє формуванню різних типів ХП. Міра вираженості емоціогенної харчової поведінки обумовлена спільною дією зазначеного копінгу в поєднанні з недостатньо добре організованою взаємодією з батьком. Обмежувальна стратегія обумовлюється фантазійним мисленням та низькою мірою використання пошуку підтримки своїм діям і залежить від статі. Отримані результати можна врахувати у плануванні індивідуальних консультацій і групових сесій з підлітками та юнаками, у частині застосування прийомів розвитку усвідомлення своїх переживань у стресових життєвих ситуаціях й уміння витримувати їх. Такі вміння перешкоджатимуть використанню непродуктивної стратегії фантазійного мислення.
Посилання
Абсалямова, Л. М. (2019). Психологія харчової поведінки жінок: Розлади та корекція [Дис. д-ра псих. наук, Національна академія педагогічних наук України]. http://psychology-naes-ua.institute/files/pdf/disertaciya_absalyamova_1576661218.pdf
Багро, Т. О. (2023). Оптимізація надання первинної медичної допомоги пацієнтам основного працездатного віку з ожирінням шляхом використання пацієнторієнтованого підходу [Дис. д-ра псих. наук, Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика]. https://www.nuozu.edu.ua/zagruzka3/Dr_Bagro.pdf
Дячук, Д. Д., & Заболотна, І. Е. (2017). Обґрунтування організації медико-соціологічного моніторингу ожиріння у дітей. Проблемні статті, 2(47). http://pronut.medved.kiev.ua/index.php/ua/categories/problem-articles/item/496-substantiation-of-organization-of-medical-and-sociological-monitoring-of-obesity-of-children
Капталан, Н. М. (2022). Психологічні особливості порушення харчової поведінки [Дис. д-ра філософії, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]. https://uacademic.info/ua/document/0824U000537
Кульчицька, А. В., & Федотова, Т. В. (2019). Соціально-психологічні аспекти формування харчової поведінки в підлітковому віці. Психологічні перспективи, 33, 178–191. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2019_33_16
Сорокман, Т. В. (2015). Розлади харчової поведінки як предиктори розвитку ожиріння в дітей. Міжнародний ендокринологічний журнал, 5(69). http://www.mif-ua.com/archive/article/41411
Шебанова, В. І. (2013). Психокорекція екстернальної харчової поведінки методом аутогенного тренування. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3, 290–298. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2013_3_51
Шеремета, С. Р. (2023). Проблема порушень харчової поведінки в дослідженнях українських психологів. Габітус, 47, 209–214. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.47.37
Яблонська, Т. М. (2013). Розвиток ідентичності дитини в системі сімейних взаємин. Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка.
Arab Psychology (n. d.). Parent-child relationship survey (PCRS). Psychological scales. https://scales.arabpsychology.com/s/parent-childrelationship-survey-pcr
Ayers, T. A., & Sandler, I. N. (1999). Manual for the Children's Coping Strategies Checklist & How I coped under pressure scale. https://www.yumpu.com/en/document/view/12240213/manual-for-the-childrens-coping-strategies-checklist
Barakat, S., McLean, S. A., Bryant, E., Le, A., Marks, P., Touyz, S., & Maguire, S. (2023). Risk factors for eating disorders: Findings from a rapid review. Journal of Eating Disorders, 11, 8. https://doi.org/10.1186/s40337-023-00671-9
Brown, J. M., Selth, S., Stretton, A., & Simpson S. (2016). Do dysfunctional coping modes mediate the relationship between perceived parenting style and disordered eating behaviours? Journal of Eating Disorders, 4, 27. https://doi.org/10.1186/s40337-016-0123-1
Dakanalis, A., Zanetti, M. A., Clerici, M., Madeddu, F., Riva, G., & Caccialanza, R. (2013). Italian version of the Dutch Eating Behavior Questionnaire: Psychometric properties and measurement invariance across sex, BMI-status, and age. Appetite, 71, 187–195. https://doi.org/10.1016/j.appet.2013.08.010
Dalton, E. D. (2024). Emotional Eating in College Students: Associations with Coping and Healthy Eating Motivators and Barriers. International Journal of Behavioral Medicine, 31, 563–572. https://doi.org/10.1007/s12529-023-10193-y
Diethelm, K., Jankovic, N., Moreno, L. A. et al. (2012). Food intake of European adolescents in the light of different food-based dietary guidelines: Results of the HELENA (Healthy Lifestyle in Europe by Nutrition in Adolescence) Study. Public Health Nutrition, 15, 386–398. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21936969/
Ekim, A., & Ocakci, A. F. (2021). Emotional eating: Really hungry or just angry? Journal of Child Health Care, 25(4), 562–572. https://doi.org/10.1177/1367493520967831
Fine, M. A., Moreland, J. R., & Schwebel, A. I. (1983). Long-term effects of divorce on parent-child relationships. Developmental Psychology, 19(5), 703–713. https://doi.org/10.1037/0012-1649.19.5.703
Golley, R. K., Hendrie, G. A., & McNaughton, S. A. (2011). Scores on the dietary guideline index for children and adolescents are associated with nutrient intake and socio-economic position but not adiposity. Journal of Nutrition, 141, 1340–1347. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21613454
Henderson, K. A., Obeid, N., Buchholz, A., Schubert, N., Flament, M. N., Thai, H., & Goldfield, G. S. (2022). Coping in adolescents: A mediator between stress and disordered eating. Eating Behaviors, 47, 101626. https://doi.org/10.1016/j.eatbeh.2022.101626
Keski-Rahkonen, A., & Mustelin, L. (2016). Epidemiology of eating disorders in Europe: Prevalence, incidence, comorbidity, course, consequences, and risk factors. Current Opinion in Psychiatry, 29(6), 340–345. https://doi.org/10.1097/YCO.0000000000000278
Kirkpatrick, S. I., Dodd, K. W., Reedy, J. et al. (2012). Income and race/ethnicity are associated with adherence to food-based dietary guidance among US adults and children. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics, 112, 624–635. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3775640
Llewellyn, A., Simmonds, M., Owen, C. G., & Woolacott, N. (2016). Childhood obesity as a predictor of morbidity in adulthood: A systematic review and meta-analysis. Obesity Reviews, 17(1), 56–67. https://doi.org/10.1111/obr.12316
Martyn-Nemeth, P., Penckofer, S., Gulanick, M., Velsor-Friedrich, B., & Bryant, F. B. (2009). The relationships among self-esteem, stress, coping, eating behavior, and depressive mood in adolescents. Research in Nursing & Health, 32(1), 96–109. https://doi.org/10.1002/nur.20304
Nagl, M., Hilbert, A., de Zwaan, M., Braehler, E., & Kersting, A. (2016). The German version of the Dutch Eating Behavior Questionnaire: Psychometric properties, measurement invariance, and population-based norms. PLOS ONE, 11(9), e0162510. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0162510
Pearson, N., Griffiths, P., Biddle, S. J. H., Johnston, J. P., & Haycraft, E. (2017). Individual, behavioural and home environmental factors associated with eating behaviours in young adolescents. Appetite, 112, 35–43. https://doi.org/10.1016/j.appet.2017.01.001
Reedy, J., & Krebs-Smith, S. M. (2010). Dietary sources of energy, solid fats, and added sugars among children and adolescents in the United States. Journal of the American Dietetic Association, 110, 1477–1484. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3428130
Sommer, A., & Twig, G. (2018). The impact of childhood and adolescent obesity on cardiovascular risk in adulthood: A systematic review. Current Diabetes Reports, 18, 91. https://link.springer.com/article/10.1007/s11892-018-1062-9
Spoor, S. T. P., Bekker, M. H. J., Van Strien, T., & Van Heck, G. L. (2007). Relations between negative affect, coping, and emotional eating. Appetite, 48(3), 368–376. https://doi.org/10.1016/j.appet.2006.10.005
Van Strien, T., Frijters, J. E. R., Bergers, G. P. A., & Defares, P. B. (1986). The Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ) for assessment of restrained, emotional, and external eating behavior. International Journal of Eating Disorders, 5, 295–315.
Varina, H. B., & Shevchenko, S. V. (2024). Clinical and psychological features of the influence of stressogenic factors on eating disorders in women. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, 1, 12–17. https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.2
World Health Organization. (2024). Noncommunicable diseases. https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/noncommunicable-diseases
World Health Organization. (n. d.). BMI-for-age (5–19 years). https://www.who.int/tools/growth-reference-data-for-5to19-years/indicators/bmi-for-age
Zhang, Q., Zhou, Y., & Ho, S. M. Y. (2022). Active and avoidant coping profiles in children and their relationship with anxiety and depression during the COVID-19 pandemic. Scientific Reports, 12, 13430. https://doi.org/10.1038/s41598-022-15793-4
