РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ЗА МОДЕЛЛЮ BASIC PH
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/10Ключові слова:
модель BASIC PH, стресостійкість, життєва стійкість, ресурсні канали, тривожністьАнотація
Вступ. Представлено результати дослідження ефективності практичних інструментів розвитку стресостійкості за моделлю BASIC PH. Дослідження мало на меті віднайти і перевірити ефективність практичних інструментів, що спрямовані допомогти розвивати стійкість до стресів в українців в умовах війни. У пропонованій статті проаналізовано практичні інструменти для розвитку стресостійкості особистості відповідно до моделі BASIC PH, розробленої М. Лахадом. Модель охоплює шість ключових способів подолання стресів: за допомогою переконань, смислів і цінностей; через проживання і вивільнення емоцій; шляхом залучення в соціальні зв’язки; за допомогою критичного мислення, аналізу, рефлексії; завдяки уяві, творчості, гумору, здатності мріяти; через активізацію тілесних відчуттів. Кожен із цих каналів може слугувати основою для індивідуального підходу у подоланні стресових ситуацій та кризових подій і, водночас, дає змогу залучатися іншим каналам, щоб уникати обмеження лише на один або два домінантні ресурси.
Методи. Описано новий інструмент для розвитку стресостійкості — набір метафоричних карток "Ресурси", що поєднує візуальний матеріал із завданнями для виконання. Цей інструмент спрямований на активацію особистісних ресурсів, які можуть бути корисними для збереження стійкості до стресу навіть у найскладніших обставинах. Мета його застосування — не лише швидке відновлення після стресу, а й засвоєння нових стратегій подолання труднощів. Методами перевірки ефективності стали: Бостонський опитувальник стресостійкості, тест реактивної та особистісної тривожності Елерса, проєктивний тест "Тест руки" Вагнера.
Результати. У публікації представлено результати дослідження ефективності практичних інструментів, зокрема метафоричних карток "Ресурси". Інструментарій упроваджувався у програму короткострокової психологічної інтервенції, що включала індивідуальні та групові форми роботи з клієнтами. Учасниками програми стали 42 особи віком від 18 до 26 років (29 жінок і 13 чоловіків), які пережили складні життєві ситуації внаслідок війни.
Висновки. Унаслідок дослідження встановлено, що активація різних ресурсних каналів на основі моделі BASIC PH за допомогою практичних інструментів значно підвищила загальний рівень стресостійкості та знизила реактивну тривожність учасників. Водночас суттєвих змін у рівні особистісної тривожності виявлено не було.
Посилання
Bonanno, G. A., Westphal, M., & Mancini, A. D. (2010). Resilience to loss and potential trauma. Annual Review of Clinical Psychology, 7(1), 511–535. https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-032210-104526
Brown, A. V., & Choi, J. H. (2017). Towards Care-based Design: Trusted others in nurturing posttraumatic growth outside of therapy. In Proceedings of the 8th International Conference on Communities and Technologies (pp. 56–63). https://doi.org/10.1145/3083671.3083703
Hobfoll, S. E. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist, 44(3), 513–524. https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.3.513
Lahad, M., Ayalon, O., & Shacham, M. (2012). The "BASIC Ph" model of coping and resiliency: Theory, research, and cross-cultural application. Jessica Kingsley Publishers. https://books.google.com.ua/books?id=bo8jL/OiNL3sC&lpg=PP1&hl=uk&pg=PP1#v=onepage&q&f=false
Sazonova, I. (2023). Program for promoting post-traumatic growth of teenagers injured as a result of russia's military aggression. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, 3, 153–166. https://doi.org/10.30525/2592-8813-2023-3-19
Shenell, D. E., & Gontkovsky, S. T. (2014). Posttraumatic Growth Following Spinal Cord Injury. SCI Psychosocial Process, 21(1), 40–46. https://www.yumpu.com/en/document/read/28371304/sci-psychosocialprocess-21-1pdf-academy-of-spinal-cord-injury
