ПРОВІДНІ МОТИВИ ДО ЗАНЯТЬ СПОРТИВНОЮ РЕАБІЛІТАЦІЄЮ У ВІЙСЬКОВИХ ВЕТЕРАНІВ

Автор(и)

  • Олена ЧУЙКО Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7088-0961
  • Богдан КРУПСЬКИЙ Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1741-3667

DOI:

https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/5

Ключові слова:

амотивація, військовий ветеран, Ігри Нескорених, мотивація, мотиви зовнішні і внутрішні, спортивна реабілітація, спорт, комбатант

Анотація

Вступ. Проведено аналіз емпіричного дослідження, присвяченого особливостям мотивації до занять спортивною реабілітацією у військових ветеранів. Мета статті полягає у виявленні провідних мотивів до спортивних занять, характеристик внутрішніх і зовнішніх мотивів, причин амотивації до занять спортом. Залучено 91 військового ветерана Сил безпеки та оборони України (81 з них – чоловіки, 10 – жінки).
Методи. Під час дослідження використано методи якісної та кількісної діагностики: анкетування, бесіда, тест "Шкала спортивної мотивації (SMS-28)". Оброблення даних виконано за допомогою методів прикладного тематичного аналізу.
Результати. Встановлено, що переважальними мотивами до занять спортом у військових ветеранів є внутрішні. До провідних серед них належать: прагнення до вдосконалення свого фізичного та психічного здоров'я, можливість самовдосконалення, відновлення здатності до активного життя в соціумі тощо. У структурі зовнішніх мотивів ключове місце належить спонуканням "відповідати очікуванням оточення", спорт постає як "новий життєвий досвід", засіб підвищення самооцінки, а також важлива складова "позаслужбового" життя. Достатньо вираженими є амотиваційні компоненти, що вказують на певне сум'яття, невпевненість, відсутність прагнення домагатися високих результатів у спорті. Причиною цього, можливо, є настанова на заняття спортом як "засіб для відновлення фізичних і психічних ресурсів", а не на "спортивний успіх", що спостерігаємо в середовищі "цивільних" спортсменів. Звідси невпевненість у можливостях і відсутність перспектив щодо кар'єри у спорті, сумніви стосовно можливості поєднання службової діяльності військового та спорту.
Висновки. Викладені результати дослідження вказують на необхідність проведення спеціальних заходів з роз'яснення та мотивування до занять спортивною реабілітацією серед військових ветеранів на всіх етапах реабілітаційного процесу. Важливим компонентом цієї роботи є врахування психологічних особливостей структури мотивації до спортивної діяльності у військових ветеранів. Мотивація на отримання "вікна нових можливостей" через участь у спортивній діяльності, фізичне та психічне благополуччя, соціальні зв'язки, превенція самоізоляції, активна позиція в сімейному і дружньому оточенні – є вагомими мотиваторами впливу на свідомість комбатанта.

Посилання

Верховна Рада України. (1994). Закон України "Про фізичну культуру і спорт" № 3808-XII від 24.12.1993. https://ips.ligazakon.net/document/T380800

Верховна Рада України. (2006). Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні". № 2961-IV. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text

Кабінет Міністрів України. (2021). Постанова № 1188 "Про затвердження Державного соціального стандарту фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів війни, членів їх сімей та сімей загиблих (померлих) ветеранів війни". https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1188-2021-%D0%BF#Text

Президент України. (2018). Указ Президента України № 123/2018 "Про підтримку розвитку системи спортивної реабілітації учасників бойових дій, які брали участь в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях". https://www.president.gov.ua/documents/1232018-24134

Чопко, Х. Б. (2024). Адаптація опитувальника SMS-28 (Шкала спортивної мотивації) українською мовою: Результати конфірматорного та експлораторного аналізу, перевірки внутрішньої узгодженості (повторне дослідження). Габітус, 60, 185–189. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.60.29

Чуйко, О. В., & Зеленько, А. С. (2020). Спортивна реабілітація в Україні: досвід упровадження. У Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи (с. 149–151). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. https://psy.knu.ua/files/pdf/web/download/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B/A_%D1%82%D0%B5%D0%B7_%D0%92%D1%96%D0%B9%D1/%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_2020.pdf

Ahern, J., Worthen, M., Masters, J., Lippman, S., Ozer, E., & Moos, R. (2015). The Challenges of Afghanistan and Iraq Veterans' Transition from Military to Civilian Life and Approaches to Reconnection. https://escholarship.org/uc/item/8j25083t

Harvey, Z. T., Loomis, G. A., Mitsch, S., Murphy, I. C., Griffin, S. C., Potter, B. K., & Pasquina, P. (2012). Advanced rehabilitation techniques for the multi-limb amputee. Journal of Surgical Orthopaedic Advances, 21(1), 50–57. https://www.researchgate.net/publication/221880229_Advanced_rehabilitation_techniques_for_the_multi-limb_amputee

Leddy, M. H., Lambert, M. J., & Ogles, B. M. (2013). Psychological consequences of athletic injury among high-level competitors. Journal of Sport & Exercise Psychology, 15(4), 347–354. https://doi.org/10.1080/02701367.1994.10607639

Podlog, L., Heil, J., & Schulte, S. (2014). Psychosocial factors in sports injury rehabilitation and return to play. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America, 25(4), 915–930. https://doi.org/10.1016/j.pmr.2014.06.011

Roberts, G. A., Arnold, R., Gillison, F., Colclough, M., & Bilzon, J. (2022). Predictors of military veterans' engagement in bespoke recovery pathways and health and well-being outcomes. Rehabilitation Psychology, 67(1), 79–89. https://doi.org/10.1037/rep0000423

Serfioti, D., & Hunt, N. (2021). Extreme sport as an intervention for physically injured military veterans: The example of competitive motorsport. Disability and Rehabilitation, 44(24), 7566–7574. https://doi.org/10.1080/09638288.2021.1985630

Smith, A. M., Stuart, M. J., Wiese-Bjornstal, D. M., Milliner, E. K., O'Fallon, W. M., & Crowson, C. S. (1993). Competitive athletes: Preinjury and postinjury mood state and self-esteem. Mayo Clinic Proceedings, 68(10), 939–947. https://doi.org/10.1016/S0025-6196(12)62265-4

Starling, B. (2017). Unconquerable: The Invictus spirit (Paperback). HarperCollins.

Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01

##submission.downloads##

Опубліковано

02-04-2025