ПОЛІТИКА БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ

Анотація

Вступ. Розглянуто питання розроблення політики безпечного освітнього середовища в закладах загальної середньої
освіти на основі комплексного оцінювання сучасних підходів і практик. Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги до забезпечення безпеки в освітніх установах у контексті соціальних викликів, спричинених
повномасштабною війною, збільшенням психологічної напруги серед учасників освітнього процесу, а також необхідністю інтеграції інноваційних механізмів захисту та превентивних заходів. Зокрема, у сучасних умовах освіта потребує не лише формального впровадження заходів безпеки, але і їхньої ефективної імплементації у повсякденну практику, що передбачає створення чітких регламентів, алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях та адаптацію міжнародного досвіду.
Методи. Для аналізу особливостей формування політики безпеки у закладах середньої освіти застосовано комплекс методів дослідження. Проведено анкетування соціальних педагогів, що дало змогу оцінити рівень обізнаності освітян щодо безпекових питань, зокрема фізичної безпеки, психологічного благополуччя, комунікації та взаємодії з громадою. Використано методи порівняльного аналізу для оцінки наявних практик забезпечення безпечного середовища у закладах загальної середньої освіти різних регіонів України. Систематизація та узагальнення отриманих даних допомогли сформувати комплексне уявлення про основні виклики, що постали перед освітніми установами, а також визначити ключові напрями вдосконалення політики безпеки у сфері освіти.
Результати. Дослідження показало, що політика безпеки у школах перебуває на етапі формування. Більшість закладів освіти впроваджують заходи безпеки, але вони потребують удосконалення в аспектах документального оформлення, алгоритмізації та нормативного закріплення. Спостерігаємо відсутність чітко прописаних процедур й алгоритмів дій у реальних надзвичайних ситуаціях, що призводить до фрагментарності в їхній реалізації.
Висновки. Дослідження засвідчило, що формування політики безпечного освітнього середовища є критично важливим аспектом управління освітою. Ефективне забезпечення безпеки в закладах середньої освіти потребує комплексного підходу, що передбачає багаторівневу взаємодію між адміністрацією, педагогічним колективом, учнями, батьками та місцевою громадою. Особливу увагу варто приділяти розвитку механізмів психологічної підтримки учасників освітнього процесу, зокрема шляхом інтеграції програм психосоціальної адаптації. Крім того, важливим є використання інноваційних технологій, таких як системи відеоспостереження, цифрові платформи для комунікації, а також алгоритмізація процесів реагування на потенційні загрози. Доведено, що ефективна політика безпеки має базуватися на нормативному регулюванні, адаптації міжнародного досвіду та гнучкому реагуванні на сучасні виклики, що сприятиме створенню безпечного, інклюзивного та комфортного освітнього середовища.