ВИЖИТИ І ЖИТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ГРУПИ ПІДТРИМКИ ЯК РЕСУРС ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/1Ключові слова:
складні гуманітарні надзвичайні ситуації, резилієнс, російсько-українська війна, група підтримки, психосоціальна підтримкаАнотація
Вступ.Сучасна практика соціальної роботи в Україні вимушено отримала вагомий поштовх до розвитку, що вимагає глибокого розуміння природи проживання людьми масштабних, тривалих надзвичайних ситуацій, пов'язаних зі збройним конфліктом і політичною нестабільністю, та перегляду форм і методів роботи в таких ситуаціях. У фокусі статті – групи підтримки як метод психосоціальної допомоги у переживанні травмувальної події, що триває.
Презентовано результати дослідження, що розкривають динаміку, вплив та ефективність груп підтримки у психосоціальній допомозі постраждалим у війні, яка триває. Дослідження зосереджене на досвіді функціонування груп підтримки в період з березня 2022 р. по квітень 2023 р. – місяці надзвичайно стресового першого року повномасштабної російсько-української війни – для таких цільових аудиторій, як особи, які постраждали від війни (значна частка яких зазнали вимушеної міграції), та жінки, чиї чоловіки воюють.
Методи. У межах феноменологічної парадигми використано метод тематичного аналізу 106 звітів фасилітаторів груп підтримки й анкетне опитування 13 учасників груп підтримки.
Результати. З допомогою тематичного аналізу визначено запити учасників груп і способи подолання стресу війни самотужки та завдяки участі в зустрічах груп підтримки. Виділено два ключові фокуси обговорення, наявні на кожній зустрічі: "Що турбує?" та "Як підтримати себе?". Виявлено вагомий вплив контекстуального фактору на перебіг процесів проживання тривалої травмувальної події учасниками груп підтримки. У виділених шести часових періодах ключовою ознакою зміни періоду стали події на фронті і політичне насильство над цивільним населенням з боку агресора. Попри спільний загальний контекст війни, помічено відмінності в труднощах і потребах представників різних груп – людей, які зазнали загального впливу війни, та тих, чиї рідні безпосередньо залучені до воєнних дій. Анкетування додатково доводить позитивний вплив участі в групах на психоемоційний стан.
Висновки. Результати засвідчують, що групи підтримки, засновані на підході резилієнс, забезпечують безпечне
і комфортне середовище, у якому учасники можуть обговорити свій досвід, отримати різні види підтримки, а також розвивають свої захисні характеристики та здатності використовувати нові методи подолання життєвих труднощів (від здатності до підтримки свого психоемоційного стану, повернення контролю і керування ситуацією до посилення власної ідентичності, усвідомлення себе як українця та частини сильного народу).
Посилання
Байдарова, О. (2021). Групи взаємопідтримки осіб, які пережили психотравмувальні події, 270-302. В О. В. Чуйко (ред.), Сучасні теорія і практика соціальної реабілітації: монографія. ВПЦ «Київський університет».
Байдарова, О. & Карагодіна, О. (2022). Сучасні підходи до дослідження роботи груп психосоціальної підтримки в умовах війни. Соціологія – Соціальна робота та соціальне забезпечення – регулювання соціальних проблем (Львів, 9–10 червня 2022 р.): збірник матеріалів XII Міжнародної науково-практичної конференції (с. 104-106). Львів.
Бергхауер-Олас, Е. Л. (2022). Досвід проведення занять в рамках групи підтримки психічного здоров’я, реалізованого на базі закладів вищої освіти. Науковий вісник ХДУ. Серія «Психологічні науки», 1, 42-50. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-6
Дворник, М. С. (2023). Групи підтримки й адаптація українських воєнних мігранток у Каталонії. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 2, 11-18. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-2-2
Зінько, О., & Мітченко, К. (2022). Групи психологічної підтримки як метод становлення особистісної зрілості українців під час воєнного часу. Перспективи та інновації науки, 13(18). 187-198. https://doi.org/https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-13(18)-187-198
МПК (2017). Керівництво МПК з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайної ситуації: [пер. з англ.]. Київ: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ.
МЦРЛ (2023). Проєкт «Посилення спроможності організацій і спеціалістів, які надають соціальні послуги та соціально-психологічна підтримка населення в умовах війни». https://ildc.org.ua/posylennya-spromozhnosti-organizatsij-i-spetsialistiv-yaki-nadayut-sotsialni-poslugy-ta-sotsialno-psyhologichna-pidtrymka-naselennya-v-umovah-vijny/
Палієнко, Т. & Семигіна, Т. (2016). Психосоціальна підтримка ветеранів війни та цивільних, які постраждали через збройний конфлікт. Проект «Національна кампанія з адвокації за права ветеранів». https://doi.org/10.13140/RG.2.2.11777.45923
Саутвік, С. С. & Чарні, Д. С. (2022). Резилієнтність: мистецтво долати найбільші виклики життя: посібник / пер. з англ. І. Куришко; Ін-т психічного здоров’я УКУ. Галицька Видавнича Спілка.
Семигіна, Т. (2021). Критична парадигма досліджень у сучасній соціальній роботі. Scholarly disputes in philosophy, sociology, political science, and history amidst globalization and digitalization : conference proceedings (pp. 96-99). Baltija Publishing.
Трубавіна, І. М., Негачевська, З. І., & Мартинюк, А. Ю. (2020). Методика організації роботи груп підтримки осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки, 2 (333), Ч.2, 282-293.
Царенко, Л. Г. та ін. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи: навч. посіб. Т.2. Київ.
ACLED (March 1, 2023). War in Ukraine. One Year On, Nowhere Safe. https://acleddata.com/2023/03/01/war-in-ukraine-one-year-on-nowhere-safe/
Bartone, P. T., Bartone, J. V., Gileno, Z. & Violanti, J. M. (2018). Exploration into best practices in peer support for bereaved survivors, Death Studies, 42(9), 555–568. https://doi.org/10.1080/07481187.2017.1414087
Bonanno, G. A. (2004). Loss, Trauma, and Human Resilience: Have We Underestimated the Human Capacity to Thrive After Extremely Aversive Events? Psychologist, 59(1), 20-28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Braun, V. & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3 (2), 77-101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Byrne, D. (2022). A worked example of Braun and Clarke’s approach to reflexive thematic analysis. Quality & Quantity, 56, 1391–1412. https://doi.org/10.1007/s11135-021-01182-y
Cutrona, С. & Suhr, J. (1992). Controllability of Stressful Events and Satisfaction With Spouse Support Behaviors. Communication Research, 19 (2). https://doi.org/10.1177/009365092019002002
El Jamil, F., Hamadeh, G. N. & Osman, H. (2007). Experiences of a support group for interns in the setting of war and political turmoil. Family Medicine, 39(9), 656-658.
Feigelman, B. & Feigelman, W. (2008). Surviving after suicide loss: the healing potential of suicide survivor support groups. Illness, crisis & loss, 16(4), 285-304. https://doi.org/10.2190/IL.16.4.b
IOM (2021). Manual on Community-Based Mental Health and Psychosocial Support in Emergencies and Displacement. IOM, Geneva.
Levy, B. S. & Leaning, J. (2022). Russia’s war in Ukraine – the devastation of health and human rights. The New England Journal of Medicine, 387, 102-105. https://doi.org/10.1056/NEJMp2207415
Rice, D. B. & Thombs, B. D. (2019). Support Groups in Scleroderma. Current Rheumatology Reports, 21(4), 9. https://doi.org/10.1007/s11926-019-0808-y
Saul, J. (2022). Collective trauma, collective healing: Promoting community resilience in the aftermath of disaster. Routledge.
Sousa, C. & Veronese, G. (2021). «No safe place»: Applying the transactional stress and coping model to active warfare. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, Policy, 14(4), 558-567. https://doi.org/10.1037/tra0001023
Sousa, C. A., Haj-Yahia, M. M. Feldman, G. & Lee, J. (2013). Individual and Collective Dimensions of Resilience Within Political Violence. Trauma, Violence & Abuse, Special Issue: Developmental Foundations of Resilience and Positive Coping in Children Exposed to Violence and Chronic Stress, 14(3), 235-254.
Statista Research Department (Aug 15, 2023). Number of civilian casualties in Ukraine during Russia's invasion verified by OHCHR from February 24, 2022 to July 31, 2024. https://www.statista.com/statistics/1293492/ukraine-war-casualties/
Terry, G., Hayfield, N., Clarke, V. & Braun, V. (2017). Thematic analysis. In The SAGE Handbook of Qualitative Research in Psychology. 2nd ed. SAGE Publications, 17-37. https://doi.org/10.4135/9781526405555
Thabet, A. A., Abu Tawahina, A., El Sarraj, E. & Vostanis, P. (2008). Exposure to war trauma and PTSD among parents and children in the Gaza strip. Eur Child Adolesc Psychiatry, 17(4), 191-9. https://doi.org/10.1007/s00787-007-0653-9
Ventevogel, P. (2018). Interventions for mental health and psychosocial support in complex humanitarian emergencies: Moving towards consensus in policy and action? In N. Morina & A. Nickerson (Eds.), Mental health of refugee and conflict-affected populations: Theory, research and clinical practice, 155–180. Springer Nature Switzerland AG. https://doi.org/10.1007/978-3-319-97046-2_8
Reference
Baidarova, O. (2021). Mutual support groups of persons who have experienced psychotraumatic events, 270-302. In O. V. Chuyko (ed.), Modern theory and practice of social rehabilitation: a monograph. PPC «Kyiv University» [in Ukrainian].
Baidarova, O. & Karagodina, O. (2022). Modern approaches to researching the work of psychosocial support groups in war conditions Sociology – Social Work and Social Welfare – Regulation of Social Problems (Lviv, June 9–10, 2022): Proceedings of the XII International Scientific and Practical Conference (pp. 104-106). Lviv [in Ukrainian].
Bergkhauer-Olas, E. L. Mental health support group’s experiences in higher education. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Psychological Sciences», 1, 42-50. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-6 [in Ukrainian].
Dvornyk, M. S. Support groups and adaptation of female ukrainian war migrants in Catalonia. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Psychological Sciences», 2, 11-18. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-2-2 [in Ukrainian].
Zinko, O. & Mitchenko K. Psychological support groups as a method of determining the personal maturity of ukrainians during wartime. Prospects and innovations of science, 13(18), 187-198. https://doi.org/https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-13(18)-187-198 [in Ukrainian].
IASC (2017). Guidelines on Mental Health and Psychosocial Support in Emergency Settings: [trans. from Eng.]. Kyiv: University Publishing House PULSARS [in Ukrainian].
ILDC (2023). Project «Building capacity of organizations and specialists to provide social services and socio-psychological help and support to Ukrainian people during the war». https://ildc.org.ua/posylennya-spromozhnosti-organizatsij-i-spetsialistiv-yaki-nadayut-sotsialni-poslugy-ta-sotsialno-psyhologichna-pidtrymka-naselennya-v-umovah-vijny/ [in Ukrainian].
Palienko, T. & Semigina, T. (2016). Psycosocial support of war veterans and civilians affected by the armed conflict. Project «National Advocacy Campaign for Veterans' Rights». https://doi.org/10.13140/RG.2.2.11777.45923 [in Ukrainian].
Southwick, S. S. & Charney, D. S. (2022). Resilience: the art of overcoming life's greatest challenges: guide / trans. from English I. Kuryshko; UKU Institute of Mental Health. Halytska Publishing Union [in Ukrainian].
Semigina, T. (2021). Critical research paradigm in modern social work. Scholarly disputes in philosophy, sociology, political science, and history amidst globalization and digitalization: conference proceedings (pp. 96-99). Baltija Publishing [in Ukrainian].
Trubavina, I., Nahachevska Z. & Martyniuk A. The Methodology of Organizing the Work of the Support Group for Persons Who Are in Difficult Life Circumstances. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. «Pedagogical Sciences», 2(333), P.2, 282-293 [in Ukrainian].
Tsarenko L. H. et al. (2018). Fundamentals of rehabilitation psychology: overcoming the effects of the crisis: study guide. V.2. Kyiv [in Ukrainian].
ACLED (March 1, 2023). War in Ukraine. One Year On, Nowhere Safe. https://acleddata.com/2023/03/01/war-in-ukraine-one-year-on-nowhere-safe/
Bartone, P. T., Bartone, J. V., Gileno, Z. & Violanti, J. M. (2018). Exploration into best practices in peer support for bereaved survivors, Death Studies, 42(9), 555–568. https://doi.org/10.1080/07481187.2017.1414087
Bonanno, G. A. (2004). Loss, Trauma, and Human Resilience: Have We Underestimated the Human Capacity to Thrive After Extremely Aversive Events? Psychologist, 59(1), 20-28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Braun, V. & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3 (2), 77-101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Byrne, D. (2022). A worked example of Braun and Clarke’s approach to reflexive thematic analysis. Quality & Quantity, 56, 1391–1412. https://doi.org/10.1007/s11135-021-01182-y
Cutrona, С. & Suhr, J. (1992). Controllability of Stressful Events and Satisfaction With Spouse Support Behaviors. Communication Research, 19 (2). https://doi.org/10.1177/009365092019002002
El Jamil, F., Hamadeh, G. N. & Osman, H. (2007). Experiences of a support group for interns in the setting of war and political turmoil. Family Medicine, 39(9), 656-658.
Feigelman, B. & Feigelman, W. (2008). Surviving after suicide loss: the healing potential of suicide survivor support groups. Illness, crisis & loss, 16(4), 285-304. https://doi.org/10.2190/IL.16.4.b
IOM (2021). Manual on Community-Based Mental Health and Psychosocial Support in Emergencies and Displacement. IOM, Geneva.
Levy, B. S. & Leaning, J. (2022). Russia’s war in Ukraine – the devastation of health and human rights. The New England Journal of Medicine, 387, 102-105. https://doi.org/10.1056/NEJMp2207415
Rice, D. B. & Thombs, B. D. (2019). Support Groups in Scleroderma. Current Rheumatology Reports, 21(4), 9. https://doi.org/10.1007/s11926-019-0808-y
Saul, J. (2022). Collective trauma, collective healing: Promoting community resilience in the aftermath of disaster. Routledge.
Sousa, C. & Veronese, G. (2021). «No safe place»: Applying the transactional stress and coping model to active warfare. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, Policy, 14(4), 558-567. https://doi.org/10.1037/tra0001023
Sousa, C. A., Haj-Yahia, M. M. Feldman, G. & Lee, J. (2013). Individual and Collective Dimensions of Resilience Within Political Violence. Trauma, Violence & Abuse, Special Issue: Developmental Foundations of Resilience and Positive Coping in Children Exposed to Violence and Chronic Stress, 14(3), 235-254.
Statista Research Department (Aug 15, 2023). Number of civilian casualties in Ukraine during Russia's invasion verified by OHCHR from February 24, 2022 to July 31, 2024. https://www.statista.com/statistics/1293492/ukraine-war-casualties/
Terry, G., Hayfield, N., Clarke, V. & Braun, V. (2017). Thematic analysis. In: The SAGE Handbook of Qualitative Research in Psychology. 2nd ed. SAGE Publications, 17-37. https://doi.org/10.4135/9781526405555
Thabet, A. A., Abu Tawahina, A., El Sarraj, E. & Vostanis, P. (2008). Exposure to war trauma and PTSD among parents and children in the Gaza strip. Eur Child Adolesc Psychiatry, 17(4):191-9. https://doi.org/10.1007/s00787-007-0653-9
Ventevogel, P. (2018). Interventions for mental health and psychosocial support in complex humanitarian emergencies: Moving towards consensus in policy and action? In N. Morina & A. Nickerson (Eds.), Mental health of refugee and conflict-affected populations: Theory, research and clinical practice, 155–180. Springer Nature Switzerland AG. https://doi.org/10.1007/978-3-319-97046-2_8
