ОСОБЛИВОСТІ ТРИВОЖНО-ДЕПРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ І СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МАТЕРІВ ДІТЕЙ З ОРГАНІЧНИМ УРАЖЕННЯМ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Анотація

Вступ. Народження та виховання дитини з порушенням розвитку є травмувальним фактором, що призводить до зміни особистості батьків і їхнього життя загалом. У батьків може спостерігатись підвищений рівень тривожності, наявність депресії, хронічний смуток, апатія, безнадія, емоційне вигорання тощо. У пропонованій статті представлено результати теоретичного й емпіричного дослідження тривожно-депресивних особливостей батьків, які виховують дітей з органічним ураженням нервової системи. Викладено теоретичний матеріал щодо психологічних особливостей батьків, які мають дітей з порушеннями розвитку. Представлено результати дослідження, зокрема: порівняння рівня тривожності і наявності та тяжкості депресії у матерів, які виховують дитину з органічним ураженням нервової системи, з матерями, які виховують нормотипову дитину. Виявлено кореляційний зв'язок компонентів суб'єктивного благополуччя з показниками тривожності та депресії.

Методи. У процесі дослідження застосовано методи теоретико-методологічного аналізу, тестування за допомогою шкали для оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7, опитувальника здоров'я пацієнта (оцінка тяжкості депресії PHQ-9) та короткого багатовимірного опитувальника процвітання "PERMA-ПРОФАЙЛЕР" (адаптація О. Савченко та Д. Лавриненка). Для оброблення отриманих даних були використані методи статистичного аналізу на базі програми Jamovi 2.3.28.

Результати. Проведене дослідження дало змогу визначити рівень тривожності і наявність та тяжкість депресії у матерів, які виховують нормотипових дітей, та у матерів, які виховують дітей з порушенням розвитку. Рівень тривожності матерів, які виховують дітей з органічним ураженням нервової системи, значно вищий, ніж у матерів, які виховують нормотипових дітей. Зазначений висновок правдивий для кожного рівня тривожності (мінімальна, легка, помірна, сильна). У половини жінок із контрольної групи депресія не спостерігається, а в експериментальній групі вона відсутня лише у третини. Показники легкої, помірної та середньої депресії вищі у матерів, які виховують дітей з органічним ураженням нервової системи. Відсоток респондентів з тяжкою депресією близький за значеннями в обох групах дослідження. Були виявлені кореляційні зв'язки: показника депресії з добробутом і його компонентами (позитивними емоціями, відносинами, сенсом, здоров'ям, залученістю й негативними емоціями) та показника тривожності з позитивними емоціями, відносинами, сенсом і негативними емоціями.

Висновки. На основі оброблення даних зроблено висновок, що гіпотеза, яка була поставлена на початку дослідження щодо низького суб'єктивного благополуччя матерів, які виховують дітей з органічним ураженням нервової системи, підтверджується і дає нам можливість продовжити збирання даних для подальшого дослідження.