ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ "CИНДРОМУ ВТОМИ ВІД ВІЙНИ"
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/7Ключові слова:
війна, втома, втрата ресурсів, симптоми, синдромАнотація
Вступ. З продовженням російсько-української війни українці стикаються із численними стресорами, що викликають виснаження та втому. Саме втома від війни нині є однією з провідних характеристик психоемоційного стану українців. Війна, як деструктивне явище, породила новий феномен для наукового осмислення – синдром втоми від війни. Метою дослідження є теоретичне вивчення сутності поняття "синдром втоми від війни" та визначення психологічних особливостей його переживання.
Методи. У дослідженні застосовано такі теоретичні методи: аналіз і синтез, дедукція й індукція, порівняння, систематизація, узагальнення наукових джерел з окресленої проблеми.
Результати. Визначено сутність поняття "синдром втоми від війни" як сукупність фізіологічних і психологічних симптомів стійкої втрати ресурсів особистості, що викликані напруженими тривалими подіями війни. Систематизовано симптоми переживання цього синдрому. Визначено основні фізіологічні симптоми, як-от: хронічна втома, погіршення самопочуття, нервове збудження, труднощі зі сном, головний біль, важкість дихання, зниження імунітету тощо. До основних психологічних симптомів належать: когнітивні (загальмованість процесів, негативні думки, втрата сенсу життя, переосмислення цінностей, деперсоналізація тощо); емоційні (відчай, зневіра, розчарування, стрес, тривога, апатія, агресія, негативні емоції, втома від співчуття, фрустрація, почуття провини, амбівалентні почуття, зокрема й патріотичні, та ін.); поведінкові (зниження активності, працездатності, втрата мотивації, соціальна ізоляція, уникання теми війни, ігнорування реальної загрози, синдром відкладеного життя, зловживання психоактивними речовинами тощо). Проаналізовано визначальні детермінанти та джерела розвитку цього синдрому, а також основні психологічні механізми захисту.
Висновки. Особливості переживання синдрому втоми від війни обумовлюються індивідуально-психологічними характеристиками особистості, способом реагування на стрес, а також специфікою, частотою та напруженістю стресових чинників.
Посилання
Білодід, І. К. (Ред.). (1970). Словник української мови (Т. 1). Наукова думка.
Білодід, І. К. (Ред.). (1978). Словник української мови (Т. 9). Наукова думка.
Білодід, І. К. (Ред.). (1979). Словник української мови (Т. 10). Наукова думка.
Варій, М. Й. (2009). Загальна психологія (3-тє вид.). Центр учбової літератури.
Гридковець, Л., Вебер, Т., Журавльова, Н., Запорожець, О., Климишин, О., Креймейер, Д., Мокроусова, А., Пророк, Н., Сиротич, Н., Сіренко, Т., Царенко, Л., & Шапошник, Н. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи (Т. 3). Л. Гридковець (Ред.). Київ. https://www.osce.org/files/f/documents/4/d/430841.pdf
Єфіменко, С. О. (2020). Представленість феномену психічного виснаження у сучасному психіатричному дискурсі. Український журнал чоловіче здоров'я, гендерна та психосоматична медицина, 1–2(10–11), 32–38. https://doi.org/10.37321/UJMH.2019.1-2-03
Ігнатович, О., Помиткін, Е., Рибалка, В., Павлик, Н., Становських, З., Іванова, О., Радзімовська, О., Заєць, І., Шевенко, А., & Татаурова-Осика, Г. (2022). Розвиток психологічної готовності педагогічного персоналу до професійної діяльності в умовах нової української школи. http://ipood.com.ua/e-library/rozvitok-psihologichno-gotovnosti-pedagogichnogo-personalu-do-/profesiyno-diyalnosti-v-umovah-novo-ukransko-shkoli/rozvitok-psihologichno-gotovnosti-pedagogichnogo-personalu-do-profesiyno-diyalnosti-v--umovah-/novo-ukransko-shkoli
Калька, Н. М. (2015). Профілактика і подолання синдрому хронічної втоми у працівників ОВС. ЛьвДУВС. https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1044
Кузьмич, О. (2023, 26 березня). Втома від війни в учасників бойових дій: як родина може допомогти. TSN. https://tsn.ua/ukrayina/vtoma-vidviyni-v-uchasnikiv-boyovih-diy-yak-rodina-mozhe-dopomogti-2291773.html
Латенко, С. Б., & Хіміч, І. Ю. (2023). Медико-біологічні аспекти збереження психічного здоров'я сучасної молоді в умовах військової агресії. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 3К(162), 221–225. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.3К(162).45
Лукомська, С. (2022). Особливості психологічних травм російсько-української війни у контексті євроінтеграційних процесів. Вісник Львівського університету, спецвипуск, 78–85. https://doi.org/10.30970/PS.2022.spec.11
Міщенко, М. С. (2023). Особливості емоційного вигорання педагогів в умовах війни. Габітус, 51, 168–172. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.51.28
Павелків, Р. (2023). Синдром емоційного вигорання викладачів закладів вищої освіти в умовах військової агресії Росії проти України. Збірник наукових праць РДГУ, 20, 144–153. https://doi.org/10.35619/prap_rv.v1i20.334
Пилягіна, Г., Гриневич, Є., & Михайлов, Б. (2023). Порушення соціального функціонування у хворих з депресивними розладами в умовах стресу війни. Психосоматична медицина та загальна практика, 4(8). https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i4.414
Пірожков, Є. (2024, 17 січня). "Зараз ми переживаємо жах без кінця": втома від війни, її симптоми, як їй запобігти. Molbuk. https://molbuk.ua/news/303430-zaraz-my-perezhyvaiemo-zhakh-bez-kincia-/vtoma-vid-viiny-ii-symptomy-iak-ii-zapobigty.html
Черезова, І. О. (2023). Синдром відкладеного життя як феномен психічного життя людини в умовах війни. VІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція: 20–21 квітня 2023 р., 252–254. https://bdpu.org.ua/wp-content/uploads/2023/05/CHerezova-Iryna-Oleksandrivna.pdf
Як подолати втому від війни. (2024). Психофактор, 7. https://nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2015/03/iak-podolaty-vtomu.pdf
Figley, С. R., & Abendroth, M. (2011). Compassion fatigue in nursing. (8th Chapter). Mosby/Elsevier.
Gradus Research Company. (2024, лютий). Спеціальне дослідження до 2-ї річниці повномасштабного вторгнення. https://gradus.app/uk/open-reports/ukrainians-donate-more-amid-fatigue-uncertain-duration-war/
Kyrychenko, V. (2023). The information space of Ukraine in the context of hybrid warfare. Журнал соціальної та практичної психології, 2, 18–23. https://doi.org/10.32782/psy-2023-2-3
